Я завжди відчувала страх перед свекрухою, але не тому, що вона була суворою

Я завжди відчувала страх перед свекрухою, але не тому, що вона була суворою. Справа була в грошах. З Остапом ми познайомилися ще в університеті. Його сім’я була дуже заможною: мама мала мережу салонів краси, а батько керував автосалонами. Я ніколи не очікувала, що такий хлопець зверне на мене увагу, але невдовзі ми почали зустрічатись. Я сумнівалася у собі, адже росла у неблагополучній родині. Батько пішов, коли я була ще маленькою, а мама та бабуся постійно пили, приводили додому чужих чоловіків. Я часто тікала з дому, щоб не бачити цього кошмару.

Після школи я вступила до університету та отримала кімнату у гуртожитку. Заробляла трохи на рукоділлі, роблячи браслети та прикраси, щоб вистачало на дрібні витрати. Але одяг я завжди купувала в секонд-хендах: потерті джинси, поношені черевики. Якось Остап вирішив познайомити мене з батьками. — У мами якраз свято, іменини. Я куплю подарунок, не хвилюйся, — сказав він. Я до останнього відмовлялася йти. Але Остап образився, і я здалася. Дістала з шафи стару сукню, замок на якій давно зламався. Зашила її, підготувала все як могла.

Він купив для мами шикарний торт та косметику, а я сплела браслет та намисто. У будинку свекрухи відчувалася розкіш. Вона замовила суші, приготувала багато смачного, але судячи з її поглядів, їй явно не подобався мій зовнішній вигляд. Наступного дня Остап сказав, що його мати хоче поговорити зі мною. Я подумала, що вона вмовлятиме мене розлучитися з її сином. Ну звісно, хто б хотів у невістки дівчину з неблагополучної родини?

Але я знайшла у собі сили поїхати. Серце билося, руки тремтіли, у горлі пересохло. Коли я увійшла, пані Антоніна зустріла мене з усмішкою і сказала: — Я тут дещо для тебе приготувала, — радісно поплескала вона в долоні. Я зайшла у вітальню і побачила кілька пакетів з новим одягом. — Подивися, це майже не носилося. Помір, думаю, тобі підійде. Вона віддала мені кілька пар джинсів, сукні, блузки, взуття та навіть дві гарні сумочки. Я була шокована і не змогла стримати сліз. З того часу минуло 10 років. У нас з Остапом двоє дітей, і свекруха стала для мене справжнім другом. Я ніколи не зустрічала такої доброї і світлої людини. Вона виховала чудового сина, і він став чудовим батьком. Я щиро бажаю всім дівчатам таких свекрух, які люблять, цінують та допомагають своїм невісткам.

Leave a Comment