На своїй дачній ділянці мені був потрібен сарай. Я вирішила, що не звертатимуся до жодних компаній, які займаються будівництвом. Подумала, що достатньо буде й одного слюсаря, який знається на основах будівництва.
Сусідка порекомендувала знайомого, який раніше працював на будівництві, тому зі звичайним сараєм повинен був точно впоратися.
Мені пощастило, і цей чоловік виявився якраз вільним. Він відпочивав після того, як у нього закінчився проект, який тривав півроку. Йому не хотілося витрачати свій час на сарай, але мені все ж таки вдалося його вмовити.
Він сказав, що за тиждень упорається, а мене це влаштувало. У суботу сказав, що приїде і все огляне, а наступного дня придбає всі необхідні матеріали для сараю.
Те, що стосувалося важкої роботи, ми також обговорили. Слюсар сказав, що йому кілька разів знадобиться помічник і він сам знайде, кого взяти, адже знайомих у нього вистачає.
Основним моментом було те, що весь тиждень я буду в місті, тому що у мене робота, тому при будівництві не зможу бути присутньою. Тому я віддала ключі від дачі до наступних вихідних.
Віталій же пообіцяв, що з усім упоратися, адже він добрий фахівець. Тому оплату за свої послуги він попросив відповідну, досить високу. Я була згодна.
До суботнього вечора сарай був готовий, і я приймала роботу. Все було супер, як я й хотіла, зауважень у мене жодних не було. У Віталія за цей час не виникало жодних проблем.
Єдине, що мені не сподобалося те, що Віталій за тиждень з’їв усі мої запаси їжі, які знаходилися в холодильнику. Наприклад, два кіло свинячого ошийка, з якого він разом з помічником приготував шашлик.
Ще не було двох десятків яєць, кількох упаковок молока, соусу та випитої пляшки вина. я вважаю таку поведінку неприпустимою. І тут справа не в тому, що мені шкода, а в тому, що в мене ніхто не запитав, чи можна взяти продукти. Просто поставили перед фактом, коли приїхала на дачу.
Я підрахувала, скільки коштували всі продукти і з принципу відняла 2800 з оплати слюсаря. Очевидно, що це крапля від загальної суми, але це для мене стало важливим.
Віталію це зовсім не сподобалось. Він почав сперечатися зі мною з цього приводу. Пояснюючи тим, що будівельників завжди годують, і це вважається нормальним. Ще додав, що в процесі будівництва були різні моменти, коли він витратив трохи більше сил і коштів, але підсумкову суму не змінював.
З одного боку, я хотіла погодитись. Але з іншого, все ж таки вважаю, що всі умови, які ми обговорили, я виконала, а про всі нюанси треба було попереджати. Отак ми й розійшлися.А як ви вважаєте, правильно я вчинила чи ні?