Мої батьки жили чудово – у коханні, злагоді та гармонії. Я завжди захоплювався їхнім щастям і мріяв, щоб моя сім’я була такою самою. Батько часто говорив:
– Синку, я завжди буду поруч і зроблю все, щоб ти нічого не потребував.
Але життя розпорядилося інакше. Папа пішов з життя у 52 роки. Його підвело серце.
Мама тяжко переживала його смерть. Її подруга запропонувала поїхати з нею на заробітки до Італії, щоб змінити обстановку та підзаробити. Мама погодилася і поїхала, пробувши там цілих 20 років.
За цей час я встиг одружитися, у мене з’явилися троє дітей, і я збудував гарний будинок. Моя сім’я щаслива та дружна. Мама багато разів допомагала нам та своїм онукам, які вже виросли.
Моя старша дочка Марина нещодавно вийшла заміж. Я вирішив віддати їй ключі від квартири мами, адже вона все одно була в Італії.
Мама колись попросила мене купити цю квартиру на її гроші, щоб вона мала де жити на старості. Я накопичував кошти, які вона надсилала, і в результаті придбав квартиру. Ремонт там ще не закінчено, але можна жити, і Марина з чоловіком туди переїхала.
Минулого тижня мама зненацька повернулася з Італії, нікого не попередивши. Приїхала до нас і каже:
– Дай мені ключі від моєї квартири.
– Ти надовго приїхала? – Запитав я.
– Назавжди. Хочу пожити в себе, вас не турбувати, а заразом потихеньку зробити ремонт.
– Мамо, але ти не зможеш зараз поїхати до квартири.
– Чому? – Здивувалася вона.
– Вона зайнята.
– Ким?
– Там Марина з чоловіком живе.
Мама різко змінилася на обличчі.
– Я цю квартиру собі купувала. Ти не мав права її комусь віддавати.
– Але ж це твоя онука, не чужа людина. Ти можеш поки що пожити в нас.
– “Поки”? А потім куди? Я все життя працювала, щоб на старості жити у своїй квартирі, а не бути в чужому будинку слугою. Я маю своє житло, і я хочу там жити.
– То що мені тепер виселяти Марину?
– Так. Я виконала свій обов’язок як мати, а ти тепер сам дбай про своїх дітей. Тим більше що я вам постійно допомагала. Чи мені до кінця життя на чужині працювати?
Мама дала мені два тижні, щоб Марина знайшла собі нове житло. Вона сама поки що поживе у подруги, бо залишитись у нас вона відмовилася – образилася.
Тепер я не знаю, як сказати дочці, що її рідна бабуся потребує звільнити квартиру. Переконати маму передумати? Як вчинити у цій ситуації?